Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Реєстрація | Вхід |






















Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 111


2018-11-16


Головна » 2018 » Октябрь » 25 » Тиждень автомобіліста в пресі
3:02 PM
Тиждень автомобіліста в пресі

В газеті "Край Кам'янецький" розміщена інформмаія (фоторепортаж) про найцікавіші події тижня автомобіліста в ДНЗ "Подільський ЦПТО" і крім того, там же, в номері за 26.10.2018 р. опублікований фейлетон "Котилася торба" (про дорожні проблеми), написаний учнями групи №115.

«Котилася торба з високого горба…». Думаєте мене на усну народну творчість потягнуло? А от і ні, бо торба та й насправді котилася з горба, коли я вийшов на нашу дорогу, що неподалік Спасівки. Може, чули про неї?

От усі жаліються, що у селах людей нема, молоді, а у нас повно народу. А чому, спитаєте? А тому, що спасовецьким людям нема як виїхати – бездоріжжя.

Але ж зачекайте, ви ж хотіли дізнатися про торбу, а точніше, що там у ній було. Заглянули і ми з кумом туди, а там з десятків п’ять яєць – відбірних, свіженьких, аж світяться. Хотіли на радощах гоголь-моголь зробити, та куди там! Надбігла розпатлана руда курка і ну нас клювати: не зачіпайте не своє! Гадаєте, прибріхуємо? А от і ні – у нас там на дорозі такі ями, що кури вмощуються в них надовго, аби потомство вивести: ніхто не заважає, ніяка бабця не заглядатиме, що там і як…

А таки маєте нас за брехунів, бо хотіли б дізнатися, а чим тая курка харчується, на дорозі тобто?

О, дорога наша дуже веселенька, бо в одній ямі засіяли гречку, в іншій – ячмінь, а он там бачите – так, це рання картопелька, поруч у сусідній ямці морквинка вже проклюнулася. Отакі справи.

Вийдеш на трасу, а на ній, по глибоких калабанях, жаби кумкають, але нічого проти не мають, щоби поруч з ними риба водилася – ямів достатньо. Певне, про рибу не вірите? В нашій Спасівці ставок менше, ніж оті водойми на дорозі, так що ніхто нічого не вигадує. А он у тій, ну, котра зліва, ямі дерево виросло – яблуня, вищий сорт, уся Спасівка ними ласує – не нахвалиться.

А це якось наш родак пролітав над згаданою нами дорогою, та й розповідав усім, що в районі Спасівки бачив лунні кратери. Та й не просто казав, а божився, клявся. До нас тоді наїхало, а точніше прилетіло цих… як то їх називають… а… уф…уфологів… Вдивлялися в кожного з нас, ніби ми якісь позаземні істоти. Ями вивчали уважно, буцім й ніколи не бачили карася чи сорокаденку.

А якось дев’яностолітній дід Гарасим надибав таку яму, що порадив криницю там викопати, бо ж вода там прозора й смачна, видно, цілюща. А ще, диви, який бізнесмен пронюхає про цю справу – торгувати буде тією джерельною.

Оце вже закінчуємо копати криницю. Лише не знаємо, чи запрошувати на урочистості начальство. Бо хтозна – раптом йому щось не сподобається, та й позасипають ті ями. А ще чого доброго – асфальт покладуть?

Поки що розмірковуємо над цим питанням. Головне – не поспішати з рішенням.

Денис Івасишин, 15 р.,

Сергій Черкунов, 15 р.,

115 група

Переглядів: 14 | Додав: Lyseum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Copyright MyCorp © 2018
Сайт створено у системі uCoz